Довідкова інформація |

Важливим завданням МЗС на економічному напрямі є забезпечення дипломатичного супроводу та сприяння у проведенні переговорних процесів з укладення угод про вільну торгівлю (далі - УВТ) між Україною та країнами світу, а також їх угрупованнями.

Укладання УВТ передбачає створення сприятливих умов для здійснення торговельно-економічного співробітництва з окремими країнами чи групами країн, а отже - є дієвим та ефективним інструментом нарощування обсягів українського експорту через лібералізацію доступу товарів та послуг на зовнішні ринки. Запровадження режиму вільної торгівлі з перспективним торговельно-економічними партнерами дозволяє Україні диверсифікувати географію та номенклатуру національного експорту за рахунок лібералізації ринків таких країн у довгостроковій перспективі.

Укладення УВТ має на меті, передусім, просування  та захист економічних інтересів українських товаровиробників і експортерів, а також забезпечення збалансованої тарифної політики, у тому числі, по відношенню до чутливих груп промислових та с/г товарів, що має стати підґрунтям створення сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного співробітництва.

Чинні УВТ

Україною укладено угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), країнами СНД, а також з Чорногорією, Македонією, Грузією, Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Туркменістаном.

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) підписана 24.06.2010 р. у м. Рейк'явік (Ісландія), ратифікована Законом України від 07.12.2011 р. № 4091-VI та набрала чинності 01.06.2012 р. Ця Угода охоплює питання торгівлі товарами (промисловими, сільськогосподарськими, рибою і морською продукцією), послугами та врегулювання спорів. З огляду на різний ступень економічного та соціального розвитку України та держав - членів ЄАВТ, в рамках Угоди застосовується принцип асиметричності зобов'язань Сторін, що дозволяє нашій державі адаптувати торгівлю з державами ЄАВТ до умов вільної торгівлі.

Крім того, з метою надання технічної і фінансової підтримки українській стороні для адаптації до нових умов торгівлі в рамках Угоди було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо Програми двостороннього співробітництва у сільському господарстві між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань, а також Спільну заяву Державного агентства рибного господарства України, Міністерства рибного та сільського господарства Ісландії та Міністерства рибного господарства та прибережних справ Норвегії про співробітництво у сфері рибного господарства.

Договір про зону вільної торгівлі СНД (держави-члени: Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, РФ, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) підписаний 18.10.2011 р., ратифікований в Україні 13.07.2012 р.

Крім того, діють двосторонні УВТ між Україною та Азербайджаном (ратифіковано 12.07.1996), Узбекистаном(04.11.1995), Таджикистаном (06.07.2001) і Туркменістаном (05.11.1994). Найбільшими торговельними партнерами України в рамках СНД залишаються РФ, Білорусь, Молдова та Казахстан.

Режим вільної торгівлі між Україною та Грузією діє з 1996 року на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія від 09.01.1995 р. (набрала чинності 04.06.1996 р.), а також міжурядового Протоколу про внесення змін і доповнень до вказаної Угоди від 17.06.2009 р., що пов'язано з виходом Грузії з СНД.

Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії підписана 18.11.2011 р. в м. Київ та ратифікована Законом України від 16.10.2012 р. № 5445-VI, набрала чинності 01.01.2013 р. Ця Угода охоплює питання торгівлі товарами, послугами та врегулювання спорів. Відповідно до положень Угоди, з моменту набрання нею чинності Чорногорія забезпечує скасування імпортних мит до нуля. При цьому, з метою унеможливлення потенційних негативних наслідків для економіки України українська сторона в рамках Угоди вилучила з режиму вільної торгівлі низку чутливих груп сільськогосподарських товарів. Також, збережено право на застосування Україною експортних мит відповідно до існуючих  зобов'язань в рамках СОТ.

За інформацією Міністерства закордонних справ України, http://mfa.gov.ua

Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.

Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльністі; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльністі; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльністі; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльністі; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України "Про Єдиний митний тариф", а також Митним Кодексом України.

Згідно з законом "Про Єдиний митний тариф", Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені МЗС "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту", яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існують 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податоку на додану вартість дорівнює нулю; а також Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на прибуток підприємств і організацій", згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування»

З ціллю запобігання демпінгу використовується Указ Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» (втратив чинність, крім статей 6,7, 8, 9)

За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, http://www.me.gov.ua

Проблема, яка потребує розв'язання

Важливою складовою успішної інтеграції України у світовий економічний простір є створення системи державної підтримки експорту та сприятливих умов для вітчизняних виробників конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку.

На даний час Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з партнерами з-понад 200 країн світу, зокрема з країнами СНД, ЄС, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африканського регіону, Близького та Середнього Сходу, Північної та Латинської Америки.

Зовнішня торгівля України наприкінці 2008 і у 2009 році розвивалась у складних умовах фінансово-економічної кризи, яка наявно продемонструвала ряд проблем, що існують у сфері вітчизняної експортної діяльності.

Загальне падіння обсягу експорту товарів та послуг у 2009 році порівняно з попереднім роком становило 1,6 раза. Так, обсяги експорту продукції вітчизняного металургійного комплексу знизилися у 2,2 раза; мінеральних продуктів - в 1,8 раза; хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості - в 2 рази, агропромислового комплексу та харчової промисловості - на 12,1 відсотка.

У 2010 році обсяг експорту товарів та послуг зріс порівняно з 2009 роком на 27,9 відсотка, а у 2011 році - на 30 відсотків порівняно з попереднім роком.

За підсумками I кварталу 2013 р. обсяг експорту товарів та послуг знизився на 1,3 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2012 року.

Проблема незбалансованості експорту України, в якому переважає продукція з низьким ступенем переробки, потребує з боку держави впровадження нових підходів до створення національної експортної політики, спрямованої на диверсифікацію експорту та збільшення в його структурі товарів з високою доданою вартістю.

Актуальними проблемами, що заважають повною мірою реалізувати експортний потенціал України, є:

• низька товарна та географічна диверсифікованість українського експорту;
• невигідні умови кредитування експорту та високі ризики ресурсних втрат під час здійснення експортних операцій;
• низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;
• недостатній рівень інвестування в модернізацію та створення експортоорієнтованих виробництв;
• відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій;
• недостатній розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;
• відсутність дієвої системи державної підтримки експортерів.
• Необхідність розв'язання зазначених проблем вимагає вжиття дієвих заходів до створення системи державної підтримки експорту, яка базуватиметься на ефективній взаємодії органів державної влади і бізнесового середовища та оптимальному використанні сучасного механізму та інструментів стимулювання експортної діяльності.

• оптимізація товарної структури експорту у напрямі нарощення частки продукції з високим рівнем доданої вартості, зокрема шляхом стимулювання розвитку високотехнологічних та наукомістких виробництв;
• географічна диверсифікація традиційного експорту товарів українського походження, що ґрунтується на аналізі попиту на закордонних ринках та виявленні найбільш перспективних з них;
• впровадження нових сучасних підходів до існуючого механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном;
• запровадження механізму державної фінансової підтримки експортної діяльності (кредитування, гарантування та страхування експорту);
• забезпечення комплексної інформаційної підтримки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• формування механізму впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок та налагодження випуску нових видів вітчизняної продукції з метою її експорту на зовнішній ринок;
• покращення умов для залучення інвестиційних коштів з метою модернізації експортоорієнтованих виробництв;
• удосконалення законодавства щодо державної підтримки українських експортерів під час їх участі у міжнародних тендерах за кордоном;
• надання державної підтримки вітчизняним товаровиробникам для участі у міжнародних виставково-ярмаркових заходах;
• розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;
• підтримка розвитку інфраструктури вітчизняного агропромислового комплексу, надання сприяння у розширенні ринків збуту агропромислової продукції, в тому числі шляхом використання можливостей дипломатичних установ України за кордоном;
• сприяння вдосконаленню матеріально-технічної бази виробництв фармацевтичної галузі і медичного устаткування та просуванню їх продукції на нові ринки і закріплення позицій на вже освоєних;
• стимулювання розвитку виробництва та експорту продукції високотехнологічних галузей України, зокрема авіабудування, суднобудування, оборонно-промислового комплексу, космічної галузі тощо;
• підтримка розвитку транспортної інфраструктури та просування логістичних послуг.

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

- скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

- запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

- приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

- встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

- запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;

- спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

- посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.

Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років. Результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв'язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.

Ще до набрання чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій - одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% від усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів та харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з нашої держави (терміном дії до 1 січня 2016 року).

За інформацією Міністерства закордонних справ України, http://mfa.gov.ua

26 січня 2015 року Міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст і Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус домовились активізувати переговорний процес щодо укладення Угоди про вільну торгівлю.

У рамках робочого візиту Премєр-міністра України А.Яценюка до Канади, 14 липня 2015 року в Оттаві було підписано документ про завершення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Канадою.

Від імені Уряду України документ підписала Торговий представник України Наталія Микольська, від імені Уряду Канади - представник Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади - Директор департаменту доступу до ринків Марвін Хільдебранд.

Положення проекту Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою забезпечують, зокрема, поглиблення торговельного та економічного співробітництва, в тому числі в частині торгівлі промисловими і сільськогосподарськими товарами, захисту інтелектуальної власності, регулювання державних закупівель.

Одразу після набуття чинності Угоди, Канада відкриє українським експортерам вільний доступ до 98% свого ринку товарів. Натомість Україна, перш ніж лібералізувати ринок, повністю скасувавши імпортні мита, матиме у розпорядженні перехідний період.

За інформацією Посольства України в Канаді, http://canada.mfa.gov.ua