Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю, - експерти

19.12.2017

Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю, - експерти

Близько 2/3 українського експорту припадають на сировинні товари і лише 1/3 складає продукція з певною доданою вартістю.

На думку експертів-учасників  конференції «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України», що відбулася у 15 грудня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України, державі необхідно сконцентруватися лише на програмах  підтримки та розвитку промислових галузей, що виробляють  товари з високою доданою вартістю, що конкурентоспроможні на світових ринках.
За даними досліджень експертів Центру підтримки експорту при  Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП), за результатами 9 місяців 2017 року, експорт сировинних товарів склав  61% (19 млрд. дол.),  і лише 39%  (12,2 млрд. дол.) – продукція з певною доданою вартістю. При цьому, згідно досліджень спеціалістів Центру, на цьому тлі відбувається поступове падіння обсягів поставок з України за основними експортними позиціями.
За  даними Центру, за останні 5 років (2012-2016 рр.) експорт продукції машинобудування знизився майже вдвічі (з 7,02 до 3,6 млрд. дол.),  експорт транспортного машинобудування скоротився в 10 разів ( з 5,9 млрд. до 0,55 млрд. дол.), а  експорт товарів легкої промисловості – одягу знизився на 43% (з 2 млрд. дол. до 1,4 млрд. дол.)
Як зазначив директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза»  Володимир Власюк, якщо у 2008 р. доля промислового сектору у ВВП України складала 17,5%, то у 2016 році – лише 12,5%. На конференції були оголошені основні причини, що призводять до гальмування та зниження обсягів експорту. На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, серед основних негативних факторів – занадто дорогі кредитні ресурси, нестабільність законодавства, стабільно жорсткі валютні обмеження, висока ціна маркетингових заходів за кордоном, відтік кваліфікованих кадрів та робочої сили, негативний  імідж України за кордоном та ін.
На думку експертів Центру, державі  необхідно визначитися з переліком  товарів, що є конкурентоспроможними на світових ринках, та сформувавши його створювати умови для розвитку їхнього виробництва та експорту. Відповідно до Національної експортної  стратегії України, об’єктами державної підтримки мають бути товари харчової промисловості, інформаційні та комунікаційні технології, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден, виробництво запасних частин та комплектуючих виробів для аерокосмічної та авіаційної промисловості, машинобудування (в т.ч. транспортне), креативні послуги, туризм тощо.
За словами Дениса Краснікова, необхідно не лише підтримувати експорт в таких галузях, але робити це в більшому обсязі, ніж це роблять країни, що конкурують з нами в цих сегментах. Після аналізу проблем виробників конкретних конкурентоспроможних товарів, слід задіяти весь інструментарій для їх вирішення - податкове стимулювання, здешевлення кредитування, дерегуляцію, підтримку в залученні інвестицій, фінансову підтримку участі у виставках за кордоном та інші заходи.
Крім того, експерт зазначив що держава, крім фінансової підтримки, також має здійснювати кроки з дерегуляції експортних процесів. Зокрема, як зазначив Красніков, мають бути скасовані норми з індивідуального ліцензування інвестицій у відкриття зарубіжних представництв українських компаній для просування товарів з високою доданою вартістю. Це дозволить проводити більш активну маркетингову політику таких позицій.
Експерт наголосив на необхідності пом'якшення вимог законодавства до строків повернення валютної виручки та їх стабільності в часі. На його думку, особливо це стосується експорту обладнання та механізмів.
 

Яндекс.Метрика