Новини

Коментарі експертів

Дайджест Експортер

 

Як українському агросектору більше заробляти на експортних поставках, державі збільшити податкові збори, а людям підняти зарплати

Як українському агросектору більше заробляти на експортних поставках, державі збільшити податкові збори, а людям підняти зарплатиУкраїнський АПК демонструє стійку динаміку зростання експорту. За даними Державної служби статистики за 5 місяців 2017 року обсяг експорту продукції АПК на 26% перевищив аналогічний показник минулого року. Відрадно, що в аграрному експорті зростання демонструють не тільки традиційні лідери - зерно і наливна соняшникова олія, а й готові до вживання харчові продукти - на 41%. Додайте до цього зростання експортних обсягів свинини - в 2,7 рази, м'яса птиці - на 50%.
Здавалося б, динаміці зростання експорту продукції АПК як одному з небагатьох позитивних подій в українській економіці можна тільки радіти, якби не одне вагоме «але» .... Як свідчить та ж невблаганна статистика, сировинні товари в аграрному експорті продовжують домінувати. Скажімо, зерно складає 38,1% від загального аграрного експорту, соняшникова олія - ​​27,4%, насіння олійних культур - 8,6%. У той час як частка всієї продукції тваринництва (м'ясо, молочна група, сири і яйця) - тільки 5,3%.
Що означає вищенаведена статистика? Якщо перевести її на мову аналітики, то можна констатувати: українські експортери не доотримують мільйони доларів прибутку. Адже зрозуміло, що вартість сировини значно нижче ціни готового товару. Продаючи сировинну продукцію, виробник іде шляхом найменшого опору, адже у випадку з готовим товаром він заробив би ще й на доданій вартості, яка вище саме у готової до вживання продукції. А далі вступив б в силу цілий ланцюжок позитивних економічних і бізнес-факторів: вищі експортні доходи аграріїв - зростання надходжень до бюджетів різних рівнів - вищі заробітні плати - збільшення інвестицій в розвиток бізнесу.
На цьому місці виникає наступне аж ніяк не риторичне питання: як вітчизняному АПК збільшити експорт товарів з доданою вартістю? Звичайно, це зовсім не просто і доведеться постаратися, але способи є. Для збільшення своїх доходів аграрних експортерам потрібно ні багато ні мало змінити свою товарну і маркетингові стратегії. І, відповідно, зробити наступні кроки:
У товарній стратегії:
- Переходити на виробництво кінцевої продукції в товарно-сировинних ланцюжках. Наприклад, в ланцюжку «зерно-комбікорм- живі тварини-м'ясо» створювати вертикально інтегрований цикл виробництва м'яса, а не просто експортувати зерно. Успішні приклади є: скажімо, м'ясо птиці, експортні поставки якого стабільно збільшуються в останні роки. У першому півріччі 2017 експорт м'яса птиці зріс на 50%. Або ще один приклад: продаж кондитерських виробів в ланцюжку «зерно-борошно-кондитерські вироби». Так, в ЄС може бути затребуване українське печиво - при орієнтації на смакові і рецептурні переваги європейців.
- Шукати для експорту нішеві товари, затребувані на світових ринках і виробництво яких можливо в Україні. Як приклад можна назвати мед - продукт, затребуваний на ринках США, Канади і Євросоюзу. У першій половині нинішнього року обсяг експорту меду зріс удвічі!
У маркетинговій стратегії
- Налагодити партнерство із зарубіжними контрагентами, які є найбільшими дистриб'юторами або подальшими переробниками. Наприклад, не продавати яблука, борошно або мед посередникам в Україні, а шукати зарубіжних партнерів серед підприємств кондитерської промисловості.
- Продавати традиційні сировинні товари - напівфабрикати в готовому для вживання вигляді. Один з яскравих прикладів - соняшникова масло. в пляшкованому вигляді, яке приносить дохід мінімум на 20% більше, ніж при поставках наливної олії.
- З готової до вживання продукцією виходити в розгалужені міжнародні торговельні мережі. Продажі іноземним рітейлерам приносять, як правило, збільшення доходів від поставок до 30%. Крім того, мова йде про стабільне налагодженому збуті в рамках укладених контрактів, а не про разові поставок. При цьому потрібно бути готовим до попередньої переддоговірної роботі, в більшості випадків - постачання за принципом Private Label мереж, можливим відстроченням платежів. Зате вигоди у вигляді більш високих цін на продукцію і постійного обсягу продажів безсумнівні.
Комунікації з потенційними партнерами - торговими мережами і дистрибуторами можна встановлювати на авторитетних профільних заходах за кордоном. Скажімо, 11-13 жовтня наш Центр підтримки експорту при УСПП спільно з Food Marketing Institute організовує бізнес-місію українських виробників продуктів харчування в США в рамках FMI PRIVATE BRANDS DC SUMMIT і Офіційного вечері в Посольстві України у Вашингтоні. Ці заходи - гарний майданчик для встановлення прямих ділових контактів з байєрами торгово-роздрібних мереж та дистриб'юторами. Участь в бізнес-місії дозволить українським виробникам встановити діалог з топ-менеджментом роздрібних мереж і представниками дистриб'юторських компаній США, а також провідною американською бізнес-асоціацією Food Marketing Institute. Остання об'єднує понад 40 тис. роздрібних мереж, дистриб'юторів і міжнародних компаній.
Аналіз запитів міжнародних рітейлерів, які надходять, в тому числі в Центр розвитку експорту при УСПП, дозволяють назвати чіткі товарні позиції, які цікаві європейським і американським торговельним мережам. Серед них - вітчизняні кетчупи, майонези, рослинні масла, мед, кондитерські вироби, крупи, і навіть пиво.
Збільшувати експорт виключно екстенсивним шляхом - за рахунок зростання поставок сировини - це хибний шлях, причому і для бізнесу, і для держави. Для бізнесу - це недоотримані дохід і прибуток, для держави і суспільства - втрата робочих місць і збільшення доходів громадян. Зміна ситуації - в руках бізнесу і для цього потрібно не так багато роботи, як здається на перший погляд.

Денис Красніков, віце-президент УСПП, координатор Центру підтримки експорту при УСПП

 

Яндекс.Метрика